Науково-фантастичний роман Володимира Владна розповідає про незвичайні пригоди космонавтів, які здійснили подорож на загадкову планету Венеру.

Написаний ще 1935 року, роман був улюбленою книжкою багатьох поколінь юних читачів. Він витримав кілька видань. Письменник постійно працював над ним, щоразу враховуючи новітні досягнення науки… Значно перероблений, роман вийшов у 1958 році.

Відтоді минуло чимало літ. А життя постійно вносить зміни в людські прогнози. За цей час на Венері побували автоматичні космічні станції, і загадкова «ранкова зірка» вже довірила деякі свої таємниці землянам. Чверть століття тому були астрономи, які припускали, що природні умови на нашій «південній» сусідці загалом мало відрізняються від земних. Там тільки, мовляв, жаркіше… Сучасні дослідження теж підтвердили, що жаркіше. Але жара та сягає 280 градусів за Цельсієм! Зрозуміло, що за такої жари майбутні мандрівники не знайдуть на Венері екзотичних рослин і не стрінуть дивовижних ящерів, з якими читач здибається на сторінках цього науково-фантастичного роману. Тепер це суто фантастична деталь. Але від того роман не втратив свого великого виховного та пізнавального значення і читається з таким самим неослабним інтересом.

Один из героев рассказа Владимира Владко «Камень с планеты Тау» (Камінь з планети Тау, 1963), ученый из кибернетического института Академии наук Андрей Дашевский рассказал товарищу о новой построенной ими вычислительной машине, а также о том, что эта их ЭВМ смогла даже расшифровать… инопланетное послание. Оказывается, некоторое время назад на берегу закарпатской речушки Джулянки был найден необычный камень, который отличался тем, что имел очень большой вес, необычайную твердость, да к тому же на его поверхности при сильном увеличении можно было рассмотреть неведомые знаки.

Льоня Куценко товаришує з однокласником Віктором Сумським, який підбиває його на різні хуліганські витівки. Сумський хоче зірвати контрольну з геометрії. Для цього він пропонує насипати в класі і коридорі перед урокоч нюхального тютюну, щоб усі чхали…

Про різні пригоди з життя школярів розповідає у своїй повісті “Позичений час” відомий український письменник-фантаст В. Владко. З допомогою фантастичної “ощадкаси часу” автор показує своїм читачам, як щільно пов’язане сучасне і майбутнє кожного з нас.

Фашисти намагаються будь-що примусити молодого вченого Ернана Раміро передати їм свій винахід, але всі їхні спроби марні. Чудом уникнувши смерті, Раміро прагне помститися катам. Він будує дивовижний автомобіль «Люцифер», майже невразливий для ворогів, і починає самотужки боротися з фашистським ладом. Але всі його зусилля закінчуються трагічно, бо навіть дуже талановита і мужня людина не може перемогти в такій боротьбі, не спираючись на народні маси.

Про трагічну долю справжнього вченого в країні, де панує фашистська диктатура, розповідає науково-фантастичний роман відомого українського письменника Володимира Владка.

У другому томі вміщено роман “Нащадки скіфів”, в якому органічно сполучились дані історії і археології з творчою фантазією автора.

Про свій задум написати твір, присвячений життю скіфів, В. Владко розповідав:

“Мене свого часу безмежно захопив світ стародавніх скіфів, які були колись, як кажуть, з незапам’ятних часів насельниками України (та й не лише України, а й усіх широких степів на південному сході Радянського Союзу). З’явилися вони в цих краях майже невідомо звідки — і так само невідомо куди зникли, не залишивши по собі ніяких ознак писемності. Все те, що сучасна наука знає про них, побудоване виключно на основі матеріальних знахідок, знайдених під час археологічних розкопок у курганах, та ще з нечисленних записів стародавніх грецьких і римських істориків. Довгий час я старанно вивчав такі матеріали — і вирішив, нарешті, написати роман про життя й побут одного з тих таємничих племен. Але як його писати? Я не зумдв би, каюся, написати історичний роман в прямому розумінні цього слова. І я, після довгих роздумів, спинився на моєму улюбленому жанрі наукової фантастики. Хай мої герої завідомо фантастично, але в межах літературної достовірності, опиняться в світі стародавніх скіфів, хай у романі розгортаються події в конфліктах між радянськими вченими і скіфськими віщунами, вождями і поневоленими рабами, — це дасть мені можливість показати в сюжетних пригодах звичаї, побут і традиції одного з скіфських племен”.

У п’ятому томі вміщено ранню повість письменника “Чудесний генератор” і низку оповідань, переважно науково-фантастичних. В жанрі малої прози — оповідання Володимир Владко виступав завжди. Перша його збірка науково-фантастичних оповідань — “Дванадцять оповідань” вийшла 1936 року.

В цьому томі подано тільки вибрані оповідання. Всі вони друкуються з деякими змінами та виправленнями.